Музей М. Бенардоса

Музей видатного винахідника ІІ пол. ХІХ ст. М. М. Бенардоса був відкритий у травні 1981 р. на честь 100-річчя винайдення дугового електрозварювання.

Експозиція музею розміщена у будинку ХІХ ст. (м. Вороньків Бориспільського р-ну Київської обл.), створювалася з допомогою співробітників Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України.

Музей дає повне уявлення про життя і діяльність ученого, відтворює атмосферу напруженої творчої праці, знайомить з дотепними технічними вирішеннями в різних областях техніки. Адже М. М. Бенардос – видатний винахідник, талановитий інженер, старанний дослідник, автор понад 200 оригінальних винаходів і проектів у галузі електротехнологій, електротехніки, транспорту, сільського господарства, військової справи.

Він відомий як винахідник оригінальних акумуляторів, способу передачі електроенергії на великі відстані, методу гальванізації великих площин, проекту гідроелектростанції на ріці Нева та ін. М. М. Бенардоса як винахідника знали не тільки у Росії, а й далеко за її межами. Деякі його проекти випередили свій час, не були розроблені до рівня практичного застосування, а тому, на жаль, були незаслужено забуті.

Найвідомішим його винаходом був метод дугового електрозварювання – «Електрогефест», названий так на честь Гефеста – бога вогню і ковальської справи в давньогрецькій міфології. Значення цього винаходу було настільки важливим для світової спільноти, що ім’я дослідника було внесено до календаря ЮНЕСКО за 1981 рік.

Експозиція музею М. М. Бенардоса складається з п’яти залів: робочий кабінет, вітальня, майстерня, лабораторія і виставкова зала «Історія зварювання».

У перших двох кімнатах відтворена небагата обстановка сім’ї М. М. Бенардосів: сімейні меблі, світлини, картини, побутові речі, які допомагають відвідувачам пройнятися атмосферою ХIХ ст., в якій жив і працював М. Бенардос, і передають відчуття затишку оселі спадкових військових.

Друга частина експозиції висвітлює життя М. М. Бенардоса як ученого, винахідника і представлена у реконструкціях лабораторій і майстерні, де, власне, і відбувалися відомі відкриття. Інтер’єри приміщень відтворені за описом і гравюрою з французького журналу «Ля Натюр» (Париж, 1887 р.). Тут експонуються родинні меморіальні речі, напівавтомати конструкції М. М. Бенардоса, зварювальний пост, зразки зварювання.

Розповідь про видатного винахідника була б неповною без експозиції, присвяченій історії та сучасним досягненням зварювальної науки і техніки. Все це розкривається в окремому залі «Історія електрозварювання». Тут можна ознайомитися з розвитком технологій зварювання та з’єднання матеріалів з давніх часів і до зварювання в космосі та зварювання живих тканин. Спосіб дугового зварювання, відкритий М. М. Бенардосом, після ряду вдосконалень у І пол. ХХ ст., за обсягом застосування посів перше місце серед усіх інших технологій нероз’ємного з’єднання металів.