Унікальність Кам’янець-подільської фортеці полягає у неперевершеному поєднанні ландшафту з створеною неприступною фортифікаційною системою, яка не має аналогів в Європі.

Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам’яних скель височать башти фортеці. До складу фортеці входять одинадцять башт і кожна має свою назву і свою історію. Наприклад, найвища вежа названа Папською, тому що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк.

Кам’янець-подільська фортеця складається з двох частин - стара фортеця (захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувався Старе місто, і "материком". У Старому місті зосереджені Руська брама, Замковий міст, Замкові казарми, міські оборонні башти, ансамблі монастирських будівель орденів домініканів, домініканок, францісканів, катедрального костелу, міської ратуші тощо) і нова фортеця, яка прикривала Стару фортецю з боку поля.

Уникальность Каменец-подольской крепости заключается в непревзойденном сочетании ландшафта с созданной неприступной фортификационной системой, которая не имеет аналогов в Европе.

История основания крепости начинается в XII веке. Словно продолжение скал возвышаются башни крепости. В состав крепости входят одиннадцать башен и каждая имеет свое название и свою историю. Например, самая высокая башня названа Папской, потому что была построена на средства, выделенные папой римским Юлием II. Еще ее называют Кармелюковой, потому что в ней трижды был заключен Устим Кармелюк.

Каменец-Подольская крепость состоит из двух частей - старая крепость (защищала подход к перешейку между полуостровом, на котором размещался Старый город, и "материком". В Старом городе сосредоточены Русские ворота, Замковый мост, Замковые казармы, городские оборонные башни, ансамбли монастырских зданий орденов доминиканцев, доминиканок, францисканив, кафедрального костела, городской ратуши и др.) и новая крепость, которая прикрывала крепость со стороны поля.