В обряде Чёрной Могилы, Гульбища, Безымянного кургана выступает исключительно сложный и пышный ритуал языческих сожжений, близкий по масштабам обрядности гнёздовских «больших курганов», но в целом развивающийся на основе несколько иных средне-днепровских традициях и никак не связанный с варяжским обычаем сожжений в ладье, составляющим специфику обрядности гнёздовских «бояр». Д. А. Мачинским после сопоставления комплекса оружия из Чёрной Могилы (два меча и сабля, неизвестная в русских дружинных курганах того времени) с рассказом Повести временных лет под 968 годом, высказано предположение, что в кургане захоронен современник князя Святослава, упомянутый в «Повести временных лет» под 968 годом, как воевода Претич с «другой стороны Днепра», спасший Киев от печенегов и заключивший мир с ханом, обменявшись с ним оружием

Давньоруська могила в Чернігові з 10 століття.

Висота 11 м, обвід 125 м. У давнину він був оточений ровом до 7 м завширшки.

Чорну могилу досліджував археолог, уродженець Чернігова Дмитро Самоквасов у 1870-их роках. Поховання в могилі чоловіка і жінки здійснене за обрядом кремації. Похованих спалено на вогнищі в повному військовому обладунку. Знайдено поховальне кострище і кості двох знатних воїнів і рабині, зброю, знаряддя праці, побутові предмети, посуд, прикраси, монети та ін. Поруч зі зброєю знаходились залізна посудина з кістками барана та бронзова жаровня з вугіллям. Біля ніг похованого покладені двоє осідланих коней. Біля ніг жінки були покладені десять серпів. Західну частину кострища займали дванадцять відер півколом, від яких залишилось залізне окуття, та дві залізних посудини. На місці, де лежали небіжчики, знайдені численні прикраси, наконечники поясів, золоті та срібні злитки — залишки розплавлених у вогні прикрас, бронзова посудина з бабками — гральними кістками, ключі, замки, сокири та долота.

У верхній частині насипу, приблизно на 7 м висоти виявлено залишки тризни: шоломи, кольчуги, залізний котел з кістками. Після тризни могилу ще досипано.